".Я живу i буду жити вiчно.

Вона народилася 25 лютого 1871 року в м?ст? Новоград?-Волинському. ?? батько, Петро Антонович, працював юристом, а мати - в?дома укра?нська письменниця Олена Пч?лка. В десять рок?в д?вчинка в сильний мороз промочила ноги ? захвор?ла на туберкульоз к?сток. ? розпочалася боротьба Лес? з хворобою, болями, безнад??ю ? з самою собою.Незважаючи на це, завдяки самоосв?т? вона стала одн??ю з найерудован?ших ос?б свого часу. В 19 рок?в написала для сво?? молодшо? сестри книжку “Стародавня ?стор?я сх?дних народ?в”. У 1918 роц? ?? видали як п?дручник для нац?онально? школи. Леся знала понад 10 мов. Попри сильн? ф?зичн? бол? грала на фортеп?ано ? малювала. У 1884 роц? у льв?вському журнал? “Зоря” були опубл?кован? в?рш? поетеси “Конвал?я” ? “Сафо”, п?д якими вперше з’явився псевдон?м Леся Укра?нка. П?сля того як у 1886 роц? у Львов? окремою книгою вийшли два опов?дання Миколи Гоголя “Запропаща грамота” ? “Зачароване м?сце” в ?? переклад?, вона стала активно друкуватися  в журналах “Зоря”, “Дзв?нок”, “Народ”, “Жит? ? слово”.

Перша зб?рка поез?й “На крилах п?сень” вийшла у 1893 роц?. У 1899 роц? Леся Укра?нка видала зб?рку “Думи ? мр??”, у 1902 - “В?дгуки”. У 1907 роц? стан здоров’я поетеси пог?ршився. Окр?м всього, у не? л?кар? виявили туберкульоз нирок. 1 серпня 1913 року Лес? Укра?нки не стало. Вона померла в м?ст? Сурам? (Груз?я). Т?ло ?? перевезли до Ки?ва ? поховали на Байковому кладовищ?.

Основною естетичною позиц??ю Лес? Укра?нки був неоромантизм (стильова теч?я модерн?зму в укра?нськ?й л?тератур? на початку XX стол?ття. Поетеса називала ?? “новоромантизмом”). Одним з найкращих зразк?в ранньо? л?рики Лес? Укра?нки ? в?рш “Без над?? спод?ваюсь”. Пров?дним образотворчим прийомом цього твору ? контраст.

Так! Я буду кр?зь сльози см?ятись,

Серед лиха сп?вати п?сн?,

Без над?? таки спод?ватись,

Буду жити! Геть думи сумн?!

В ц?й поез?? л?рична геро?ня не впевнена в тому, що ?? протистояння зак?нчиться усп?хом, але це для не? не головне, бо смислом людського ?снування вона вважа? сам процес боротьби з? злом,

Поема “Давня казка” ув?йшла до друго? зб?рки поетеси “Думи ? мр??”. Основн? проблеми ? мотиви цього твору - роль митця в сусп?льств?, служ?ння муз? ? народов?, суть людського щастя, вдячност?. Для поетеси смисл життя ? щастя поляга? в особист?й свобод? та незалежност?, у можливост? в?льно фантазувати та складати твори, а гордий ? пихатий лицар Бертольдо звик м?ряти щастя матер?альними ц?нностями ? не може збагнути вс??? глибини ф?лософ?? поета. Але й в?н не залиша?ться глухим до щиро? п?сн?. Закохавшись, Бертольдо зверта?ться за допомогою до п?сняра. Той допомага?, та лицар про це швидко забува?. Сп?вець п?сля цього ще раз допомага? Бертольдов?, зупиняючи п?снею лицаревих во?н?в в?д зради, але й на цей раз граф недовго пам’ятав про послугу.

Пан гуляв у себе в замку,-

У ярм? стогнали люде,

? здавалось, що дов?ку

Все така недоля буде.

Використаний Лесею Укра?нкою в цих рядках прийом антитези сприя? п?дсиленню враження про неможлив?сть примирити житт?в? позиц?? поета ? лицаря. Тому ?диною розрадою знедоленого народу ? чутлив? п?сн? п?сняра, що не може байдуже дивитися на людськ? сльози. Розпов?дь зак?нчу?ться траг?чно. Бертольдо кара? поета, ? в?н гине у в’язниц?, а п?сля смерт? графа ? поета ?хн? нащадки продовжують м?ж собою непримириму боротьбу. Але попри велику к?льк?сть г?рких запитань, що ставить Леся Укра?нка перед читачем, попри прикр?сть, б?ль ? тугу, з якими вона змальову? стор?нки ?стор?? р?дно? земл?, вона не сумн?ва?ться в тому, що остаточно знищити Укра?ну не вдасться н?кому.

 Багато твор?в Леся Укра?нка присвятила змалюванню краси р?дно? природи. Це в?рш? “Стояла я ? слухала весну”, “Тиша морська”,    “Давня казка” та ?нш?. Сила ? велич природи в т?м, що вона здатна об?гр?ти абсолютно вс?х. Поетеса пише:

Моя душа н?коли не забуде

Того дарунку, що весна дала;

Весни тако? не було й не буде,

Як та була, що за в?кном цв?ла. 

У сво?й творчост? Леся Укра?нка, маючи активну громадську позиц?ю, не могла оминути сусп?льно-пол?тичн? теми. До громадсько? л?рики в?дносяться так? твори, як “? все-таки до тебе думка лине…”, “? ти колись боролась, мов ?зра?ль…” Остання надзвичайно гостра ? за радянських час?в не друкувалась. Деяк? ?? рядки актуальн? ? сьогодн?. Наприклад:

Чи довго ще, о Господи, чи довго

ми будемо блукати ? шукати

р?дного краю на сво?й земл?.

Поез?я Лес? Укра?нки велична ? багатогранна. Вона ? сьогодн? як те чисте охайне джерело по?ть людей св?жими й глибокими думками, надиха? на велик? справи. Вона живе  ? буде жити в наших серцях доти, доки вони б’ються ? палахкотять вогнем.