Два найбільших кінодебюта

Гай Річі

«Карти, гроші і два стволи» (1998)

Перший повнометражний фільм Гая Річі «Карти, гроші і два стволи» став справжнім успіхом для його творця. Незважаючи на критику, кримінальна комедія про чотирьох лондонських друзів-авантюристів була сприйнята публікою на ура. Більше того, цей фільм зібрав у світовому прокаті $ 25 млн., що для Великобританії є серйозним успіхом. Кінодебют Гая Річчі отримав 12 великих міжнародних нагород. Картина з 19 трупами займає 173-е місце в рейтингу найкращих фільмів усіх часів і народів IMDb.

Зауважимо, спочатку режисера звинувачували у наслідуванні Квентіну Тарантіно. Однак наступні роботи («Великий куш», «Рок-н-рольщик» та ін.) відстояли творчу індивідуальність Гая Річі. Вже в дебютній роботі проглядається його любов до хитромудрого розкладання епізодів-пазлів, що створюють картину, масштаб якої зрозумілий лише в кінці фільму. Динамічність, непередбачуваність сюжету, упереміш з особливим режисерським гумором, роблять роботи Річі культовими.

«Карти, гроші і два стволи» виглядає на диво легко і весело. І це притому, що від картини разить насильством і кров"ю. Зауважимо, у фільмі можна побачити не тільки професійних акторів, а й членів знімальної групи. Наприклад, оператора Тіма Моріс-Джонса (на початку комедії Баррі «Хреститель» занурює його головою в бочку). Цікавий і той факт, що роль «Великого Кріса» стала акторським дебютом для професійного футболіста Вінні Джонса. Батька ж одного з головних героїв зіграв знаменитий англійський рокер Стінг.

Квентін Тарантіно

«Скажені пси» (1992)

Чудовим прикладом вдалого кінодебюту може похвалитися і Квентін Тарантіно. «Скажені пси» зняв на той час простий працівник салону відеопрокату. Для цього йому знадобилося всього п"ять тижнів, однак результат перевершив всі очікування. Фільм отримав вісім міжнародних нагород і приніс солідні касові збори, звівши його в ранг культового. І це при тому, що скромний бюджет картини іноді не дозволяв навіть купити акторам костюми, від чого їм доводилося зніматися у власних речах. Гример взагалі поставив умову: буде допомагати, якщо Тарантіно напише тут на основі його сюжету сценарій (за яким, згодом, знятий фільм «Від заходу до світанку»).

«Скажені пси» виходили в світ двічі. Вперше роботу представили в 1992-му відразу на декількох кінофестивалях, у тому числі Канському. Вона отримала безліч позитивних відгуків і була на диво добре прийнята глядачами. У певний момент навколо картини піднявся справжній ажіотаж, з подальшим прокатним успіхом. І це незважаючи на звинувачення в зайвій жорстокості сцен насильства, і ненормативної лексики з елементами расизму (адже тільки звучить у картині 252 рази). Вдруге, з куди більшим ефектом, робота Тарантіно пішла в маси після приголомшуючого успіху «Кримінального чтива». Вже в дебютній картині помітний авторський стиль режисера: своєрідне почуття гумору Тарантіно, нелінійна структура оповідання, калюжі крові, розмови на абстрактні теми, музика 60 -70-х років і любов до чергування довгих і коротких планів.

Його робота породила тут безліч наслідувачів. Самого ж Квентіна цього ніхто не вчив. Своїм умінням він зобов"язаний багатющому глядацькому багажу, набраному в часи роботи в салоні відеопрокату. Без фанатичної любові до кінематографа теж не обійшлося.

Цікавий факт: Тіму Роту, який зіграв Містера Орандж, доводилося тижнями лежати в калюжах штучної крові. «Вона була дуже липка, - згадує актор. Це сироп, і він висихає під лампами, так що ви фактично в певний момент прилипаєте до підлоги».